Про профільне навчання

Перед кожним випускником школи постає проблема: «Ким бути?». І важливо вирішити її правильно, із урахуванням власних інтересів і схильносте та інтересів держави, тобто потреб ринку праці у тих або інших фахівцях, оскільки якщо не зважати на цей критерій, то дуже легко можна виявитися «дипломованим» безробітним. Як свідчить статистика, сьогодні серед безробітних –  кожна друга молода людина у віці до 30 років, кожний п’ятий –  випускник школи. У зв’язку з цим важливим соціально-економічним завданням є створення і послідовний розвиток системи профорієнтації. 

У школі, в основному, не вироблена система профорієнтаційної роботи. Можна сказати, що ця робота зі школярами здійснюється лише побічно, за допомогою вивчення навчальних предметів, через «різноманітні проби із виявлення в учнів ставлення, інтересів та здібностей до тих або інших видів діяльності, навчальних предметів, освітніх галузей» ( Концепція профільного навчання). Проте не секрет, що часто інтереси учня різнопланові: він любить музику і математику, історію, охоче займається іноземною мовою, до того ж відвідує ще й гурток технічної творчості або спортивну секцію і успішно зі всім цим справляється. Чимало і таких ситуацій, коли інтереси і схильності взагалі не виявляються.

Профорієнтація - зроби свідомий вибір.

http://prof.osvita.org.ua/uk/index.html

Про інтернет-проект "Профорієнтація"
Інтернет-проект "Профорієнтація" розрахований на школярів (випускників) та їхніх батьків, студентів, викладачів і методистів. Головне завдання проекту – допомогти сучасній молоді свідомо підходити до вибору майбутньої професії в залежності від індивідуальних психологічних схильностей; показати реальну ситуацію з дефіцитом професіональних кадрів на ринку України. 
Проект покликаний:
•    допомогти користувачам визначиться з майбутньою спеціальністю;
•    довести, що професійно-технічні спеціальності можуть бути так само успішні, як і престижна вища освіта;
•    показати нерозривний зв'язок між бажаною професією й необхідною освітою;
•    розкрити тенденції розвитку ринку праці в різних регіонах України;
•    описати специфіку різних спеціальностей;
•    виправити негативний імідж "непрестижних" спеціальностей;
•    надати користувачам необхідну контактну інформацію державних і недержавних організацій, що займаються питаннями профорієнтації й працевлаштування;
На сьогодні сайт проекту містить оглядові та аналітичні статті на тему освіти та профорієнтації в Україні. Також користувачі можуть пройти інтерактивне тестування для визначення своїх здібностей та схильностей

 Щоб пошукати відповіді на ці питання, ви можете завітати на портал Державної служби зайнятості України: 

http://ukrsocium.com/
Можна пройти профорієнтаційні тести у віртуальному кабінеті профорієнтації:
http://profi.org.ua/tests.shtml

Профільне навчання – вид диференційованого навчання.

Передбачає:

 врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів;

 створення умов відповідно до їхнього самовизначення.

Забезпечується за рахунок змін у:

 цілях;

 змісті;

 структурі;

 організації навчального процесу.

    Мета профільного  навчання:

•  забезпечення  можливостей  для рівного  доступу  учнівської  молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової  допрофесійної  підготовки;

•  гарантування неперервної освіти впродовж усього життя;

• виховання особистості,  здатної  до самореалізації,  професійного    зростання  й  мобільності  в умовах реформування сучасного суспільства.

    Профільне навчання зорієнтоване на:

• набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної,  дослідницько-пошукової  діяльності;

• розвиток їхніх інтелектуальних,  психічних,  творчих,  моральних, фізичних, соціальних якостей;

• прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

    Основними завданнями профільного навчання є:

 створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

 виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою  професією;

 формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

 забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

    Профільне навчання  ґрунтується на таких принципах:

• фуркації (розподілі учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами потребами, здібностями і нахилами);

• варіативності й альтернативності  (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення); 

• наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням,  професійною підготовкою);

• гнучкості  (змісту і  форм організації профільного навчання, у тому  числі  дистанційного забезпечення,  можливості зміни профілю; 

• діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів для  їх  обґрунтованої  орієнтації  на профіль навчання).

    Структура профільного навчання

    Профіль навчання -

• спосіб організації диференційованого навчання,  який передбачає поглиблене  і професійно зорієнтованевивченя предметів;

• визначається  з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної  і  виробничої  інфраструктури району,  регіону;  перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.

    Напрями профільного навчання

    Профільне навчання  у  старшій школі здійснюється  за напрямами:

          Суспільно-гуманітарним (навчальні профілі: правовий, історико-правовий, економічний, філософський, педагогічний тощо)

          Філологічним (українська чи іноземна філологія)

          Природничо-математичним (математичний, фізико-математичний, хіміко-біологічний, хіміко-фізичний, біолого-географічний, еколого-географічний тощо)

          Технологічним  (виробничі технології, комп’ютерні технології)

          Художньо-естетичним (хореографічний, музичний, театральний, мистецтвознавство тощо)

          Спортивним (гімнастика, плавання, легка атлетика, туризм, спортивні ігри  тощо)